Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Молодець, Галинко! Написала всю правду! Комментарий автора: Надю, дякую! У Бога вся правда!!!
Я була майже 2 тижні в Києві, бачила афіші та різну інформацію про підготовку до святкування... Думала про це все... Молилася... А коли приїхала додому Бог дав написати цей вірш.
Знаю, що і в Києві, і по всій Україні є справжні Благовістники, які зможуть використати і це святкування для того, щоб приводити людей до Живого Бога і до спасіння))))))
Васильева Валентина
2013-07-26 19:57:02
ЦIкаво а Христа, з рода Авраамова, запросили на це свято? I яке мIсце Йому запропонують? Комментарий автора: На превеликий жаль, Ісусові часто нема місця ні в наших серцях, ні в наших церквах... Господи, помилуй нас!!!
Валентина Никитюк
2013-07-28 05:46:27
Дуже вдячна за такі прості,зрозумілі,доступні до серця слова!Ви-молодець!І,якщо Господь дає Вам цей дар,-не ховайте його.Думаю,що Ви не будете рожсержені,якщо я Вашого листа прочитаю перед нашими парафіянами.Хай Бог допомагає Вам. Комментарий автора: Я дуже вдячна Вам за вашу увагу, слова розуміння і підтримки!
Я буду вам дуже вдячна, якщо ви справді зможете поділитися цими роздумами, які дав мені Господь, з іншими людьми. Я друкую свої твори на сайтах інтернету не для своєї слави, але для того, щоб люди вчилися шукати Бога і відкривали до Ісуса Христа свої серця.
Крик души : Домашние войны... - Сергей Сгибнев Сколько бы ни исследовали мы причины распада семей, во всем и всегда видим попытки сторон (как жены, так и мужа) обелить себя и обвинить, теперь уже соперника, в ответственности за совершившееся. И каждый считает свою ситуацию уникальной… Что, мол, только у них это случилось, и по вине противоположной стороны. Но как же прав был Екклесиаст, сказавший еще три с половиной тысячи лет назад:
- Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
Бывает нечто, о чем говорят: "смотри, вот это новое"; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас. Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после (Еккл.1:9-11).
Святитель Иоанн Златоуст жил и трудился во славу Господа нашего на исходе ТРЕТЬЕГО века. 1600 лет прошло с тех пор, как услышали люди его проникновенные, пропитанные истиной Святого Духа слова.
Прочтем же еще раз размышления великого мужа силы и славы Господней. Не о сегодняшнем ли дне сказано? Не к нам ли – сегодняшним, обращение?
